Хронічна залізодефіцитна анемія — це патологія, що виражається в стійкому нестачі заліза в організмі. І з точки зору патогенезу, і з точки зору симптомів дана недуга досить-таки багатопрофільний, тому виявити факт його течії або розвитку не так вже й складно.
Згідно з офіційною статистикою, понад 80 відсотків всіх анемій, діагностованих у людей , припадає саме на залізодефіцитну формацію. У сьогоднішньому матеріалі поговоримо про неї більш детально, приділивши увагу всім особливостям патології, характеру її прояву і принципам терапії. Цікаво? Тоді обов’язково ознайомтеся з наведеною нижче статтею до кінця.
Зміст статті:
- 1 Причини розвитку залізодефіцитної анемії
- 1.1 Симптоми і небезпека патології
- 2 Діагностика нестачі заліза в організмі
- 3 Медикаментозна терапія недуги
- 3.1 Народна медицина
- 3.2 Харчування при залізодефіцитної анемії
Причини розвитку залізодефіцитної анемії
Як було зазначено вище, протягом хронічної залізодефіцитної анемії супроводжується стійким і тривалим зниженням кількості заліза в організмі людини.
За статистикою ВООЗ (Всесвітньої організації охорони здоров’я), в тій чи іншій мірі дана недуга проявляється у кожної 3 -ів жінки і кожного 6-го чоловіка. При цьому вік людини особливої ролі не грає. Залізодефіцитна анемія вражає як дорослих людей, так і дітей.
Медична практика показує, що найбільш схильні до дефіциту заліза в організмі наступні групи осіб:
- малюки до 3-років
- вагітні
- дівчата віком від 12 до 18 років
Хронічна залізодефіцитна анемія розвивається поступово, провокуючи плавне зниження рівня гемоглобіну в крові і стабільне погіршення самопочуття у хворого.
Основними причинами даної патології прийнято вважати:
- недолік споживаного заліза разом з їжею (наприклад, через тривале голодування, вегетаріанства або неправильно організованого харчування)
- порушений процес засвоєння сполук заліза, що характеризується тим чи іншим ураженням організму (захворювання шлунка, ендокринної системи тощо.)
- різке підвищення в потребі заліза при відсутності збільшення його споживання з їжею або препаратами (найчастіше трапляється в період вагітності або пубертации у дівчат)
- часті крововтрати (геморой, рясні менструації, виразки при загостренні, пухлини тощо.)
Природно, для грамотної терапії залізодефіцитної анемії слід усунути фактор, що провокує її протягом, і вжити відповідних заходів щодо нормалізації рівня заліза в організмі. В іншому випадку ускладнень патологічного стану залишиться чекати недовго.
Симптоми і небезпека патології
симптоматика хронічної залізодефіцитної анемії воістину багатогранна. Залежно від ступеня тяжкості патології та особливостей організму конкретно взятого хворого ознаки дефіциту заліза різні.
У більшості клінічних випадків спостерігаються такі симптоми:
- поява бажання вживати в їжу дивні продукти ( від сирого м’яса до крейди або глини)
- перекручення нюхових переваг (розвиток любові до запаху бензину або канцелярською замазки)
- підвищена блідості шкірних покривів
- сухість і ламкість волосся , нігтів
- різке і безпричинне почервоніння тканин мови, їх болючість
- проблеми з апетитом
- почастішання запаморочень
- непритомність
- збільшення частоти серцевого ритму
- підвищена слабкість
- зниження працездатності
- зниження рівня імунітету, що виражається в частих застудах та інших видах ГРВІ
При хронічній залізодефіцитної анемії розвиток симптоматики носить поступовий характер. Спочатку, які страждають від нестачі заліза в організмі пояснюють зниження працездатності і загальну стомлюваність стресами, складнощами на роботі, але з плином часу розуміють — має місце патологічний процес в організмі. Виявити останній, повторимося, бажано на ранніх етапів, щоб максимально швидко усунути патологію і істотно знизити ризики розвитку ускладнень.
Перебіг хронічної залізодефіцитної анемії супроводжується не тільки вкрай неприємними симптомами, а й поступовим розвитком цілого переліку ускладнень.
Найбільш народження з останніх такі:
- хронічна втома
- падіння рівня імунітету
- розвиток патологій серцево-судинної системи і легенів (тахікардія , серцева недостатність і тощо.)
- синдром неспокійних ніг
- збої в роботі ендокринної системи
Чим длительней прояви залізодефіциту будуть ігноруватися — тим більше ризики розвитку ускладнень. Особливо небезпечна анемія при вагітності, так як нерідко провокує ускладнення у вагітних або ранні пологи.
Щоб уникнути подібного збігу обставин на період виношування плоду майбутнім мамам бажано приймати залізовмісні комплекси. Однак робити це можна виключно після консультації з фахівцем.
Діагностика нестачі заліза в організмі
Навіть незначне підозра на залізодефіцит в організмі — вагомий привід для звернення до лікаря. Спочатку слід відвідати загального терапевта, який проведе необхідний базис обстеження і при необхідності перенаправить хворого до фахівця іншого профілю.
Як правило, діагностика хронічної залізодефіцитної анемії складається з трьох етапів:
- збір анамнезу і оцінка загального стану хворого, що дозволяють поставити попередній діагноз. На цьому етапі доктор зазвичай розмовляє з пацієнтом, аналізує його зовнішній вигляд на предмет прояву ознак анемії і детально вивчає історію хвороб людини.
- Організація фундаментальних досліджень біоматеріалу, до числа яких слід віднести: загальний аналіз крові, її біохімію, дослідження сечі і аналіз калу. При дефіциті заліза в організмі відмічені дослідження обов’язково показують знижений рівень гемоглобіну, еритроцитів в крові і збільшену швидкість осідання останніх.
- Проведення інструментальних методів діагностики, необхідних для визначення точного патогенезу дефіциту заліза у хворого. Залежно від індивідуальних особливостей конкретно взятого випадку можуть бути призначені: ФГДС, колоноскопія, гінекологічне дослідження (для жінок), УЗД сечостатевої системи і нирок, рентген грудини.
За підсумком комплексного обстеження хронічна залізодефіцитна анемія або підтверджується, або її наявність спростовується. Виходячи з результатів проведеної діагностики, для кожного хворого в індивідуальному порядку визначається вектор подальшої терапії, тому ігнорувати її реалізацію просто неприпустимо.
Медикаментозна терапія недуги
Як було зазначено вище, тактика лікування залізодефіциту визначається з урахуванням особливостей конкретно взятого хворого.
якщо ж узагальнювати принципи терапії цієї недуги, то вони зводяться до необхідності:
- Усунення фактора, що провокує недолік заліза в організмі (якщо це можливо). Наприклад, при проблемах з всмоктуванням даної речовини лікуються відповідні патології шлунково-кишкового тракту або ендокринної системи, а при неправильному харчуванні проводиться його коректування.
- Нормалізації раціону і способу життя. Як мінімум, потрібно збільшити кількість споживаних продуктів, багатих на залізо, відмовитися від шкідливих звичок і організувати нормальний сон, заняття спортом.
- Прийому препаратів, що нормалізують рівень заліза в організмі на період терапії і сприяють усуненню неприємних симптомів його дефіциту.
Медикаментозну терапію залізодефіцитної анемії важливо організовувати спільно з професійним лікарем. Якщо в плані усунення першопричини залізодефіциту фахівець незамінний, то ось тимчасово нормалізувати рівень заліза в організмі хворої може і сам. Для цього достатньо купити відповідні залізовмісні препарати і пропити їх курсом, відповідно до доданої до них інструкції.
Найбільш популярні й ефективні такі лікарські засоби:
- Тотема
- глобірон
- Тардиферон
- Гемофер
- Ферроплекс
Повторимося, при прийомі будь-якого препарату важливо детально вивчити прикладену до нього інструкцію і пам’ятати про його тимчасове ефекті. Без урахування даних аспектів терапії залізодефіцитної анемії ризики розвитку ускладнень досить-таки великі, про що не варто забувати.
Народна медицина
до основного курсу медикаментозної терапії залізодефіциту в організмі не зайвим буде додати використання деяких засобів з народної медицини.
Незважаючи на їх позитивний ефект в плані нормалізації рівня заліза в організмі, перед прийомом того чи іншого саморобного ліки бажано провести консультацію з доктором і виключити ризики алергічної реакції на прийняте засіб.
Як показує практика, найбільш кращі методики народної медицини для боротьби з залізодефіцитною анемією представлені прийомом:
- Чорного чаю з квітками конюшини. Зробити такий, до речі, нескладно — досить до 3-4 ложок чорного чаю додати 1 ложку висушеного збору квіток конюшини, після чого заварити напій. Приймати цілющий чай необхідно перед кожним прийомом їжі в кількості 1 повного склянки.
- Відвару з лікарських трав. Дане народний засіб теж готуватися дуже просто. Для його приготування необхідно взяти по 1 столовій ложки звіробою, подорожника і ромашки, змішати їх між собою і залити половиною літра окропу. Приймати приготований напій необхідно в теплому, процеженном вигляді в кількості половини склянки перед кожним прийомом їжі.
- Кропив`яного чаю. Виготовити цей «препарат» злегка складніше. Як мінімум, потрібно знайти сушений кропив’яний лист, подрібнити його і в кількості 1 столової ложки залити 1 повною склянкою окропу. Після того як отримане засіб настоялося протягом 1-2 годин, його можна приймати для підняття рівня заліза в організмі. Схема лікування кропив’яним чаєм передбачає його 3-разовий прийом на добу по третині склянки.
- Горобинового і шипшинової напою. Як продуктів для його приготування використовуються ягоди зазначених рослин в кількості 2-3 столових ложок. Щоб приготувати напій, необхідно залити наявне сировину 1 літром окропу і дати йому настоятися пару годин. По закінченню цього періоду часу засіб можна використовувати. Схема прийому повністю аналогічна кропив’яний чаю.
- Салатов із зелені (кріп, салат, кінза, петрушка і т.п.). Мабуть, описувати приготування даного народного «препарату» не потрібно. Приймати його можна в будь-якій кількості, так як будь-яка зелень не просто корисна для організму, але багата залізом, внаслідок чого просто незамінна при лікуванні хронічної залізодефіцитної анемії. В якості заправки краще не використовувати сметану або кефір, так як вони сповільнюють засвоєння заліза. В іншому ж особливостей ні в приготуванні салатів із зелені, ні в їх прийомі немає.
Приймати будь-яке з представлених засобів народної медицини небажано більше 2-4 тижнів поспіль. Як мінімум, між повторними курсами їх прийому повинно пройти 1-2 тижні. Пам’ятайте, що народні методики нормалізації рівня заліза — лише підмога до основного курсу лікування, тому покладати на них великі надії неправильно.
Харчування при залізодефіцитної анемії
Терапія хронічної залізодефіцитної анемії матиме малу ефективність при відсутності грамотно організованого харчування. Так як залізо потрапляє в організм людини з продуктами харчування, перевагу в раціоні слід віддати багатою даною речовиною їжі.
Найбільш переважні до прийому в їжу наступні продукти:
- нежирні сорти м’яса і риби
- ікра
- зелень і зелені овочі
- мед
- багато ягоди
- висівковий хліб
- нирки корови або свині
- курячі яйця
- абрикоси і персики
- бобові
- крупи
Будь-яких заборон дієта при хронічній залізодефіцитної анемії не має. Єдине — важливо контролювати прийом молочних продуктів, так як їх надмірна кількість істотно сповільнює процес засвоєння заліза. В іншому ж особливостей у харчування при залізодефіцит немає.
Крім грамотного підбору продуктів, важливо дотримуватися принципів здорового харчування.
Сутність останніх полягає в наступному:
- Харчуйтеся дрібно — не менше 4-5 разів на добу.
- Їжте приємну по температурі їжу. Обов’язково відмовтеся від прийому занадто холодної і гарячої їжі.
- Постарайтеся обмежитися в надмірному споживанні жирної, смаженої, копченої та маринованої їжі.
- Повністю виключіть з раціону алкогольні напої.
- Не зловживайте сіллю.
Більше про продукти, багатих залозах можна дізнатися з відео:
Читайте: Лімфоцити у дитини: норма за віком
Окремо варто наголосити на необхідності нормального споживання води. При залізодефіцитної анемії її кількість повинна знаходитися в межах 2-2,5 літрів, що є фізіологічною нормою і сприятливо позначається на рівні заліза в організмі. Не забувайте, що правильне харчування тільки спільно з грамотно організованим лікуванням дасть належний ефект в позбавленні від залізодефіцитної анемії.
Мабуть, на цьому найбільш цікава і важлива інформація по темі сьогоднішньої статті підійшла до кінця. Як бачите, ХЖДА — нескладний в розумінні недуга, проте таїть в собі чималу небезпеку. Сподіваємося, наведений вище матеріал був для вас корисний і дав відповіді на питання, що цікавлять. Здоров’я вам і вдалою терапії всіх патологій!