Збільшення селезінки і печінки в медицині носить назву гепатоліенальнийсиндром. Він не вважається самостійним захворюванням, а виникає на тлі певних патологій. Зміна в розмірах органів виявляється найчастіше при проведенні діагностичних заходів при обстеженні з приводу інших хвороб.
Найчастіше синдром зустрічається у дітей до 3 років, що обумовлено ймовірністю виникнення внутрішньоутробних інфекцій. Повторне виникнення порушення вимагає тривалого контролю з боку лікарів, проведення додаткових досліджень.
Зміст статті:
- 1 Причини збільшення печінки і селезінки
- 1.1 Супутні симптоми
- 1.2 Можливі ускладнення
- 2 Діагностика
- 3 Особливості лікування та прогноз
- 3.1 Рекомендації по правильному харчуванню
Причини збільшення печінки і селезінки
Причин розвитку гепатоліенального синдрому може бути безліч. При швидкій зміні розміру селезінки встановлюється наявність запального процесу в печінці.
Саме він негативно відбивається на стані обох органів. Зазвичай запалення розвивається після отримання травм, виникнення таких патологій як гепатит, портальна гіпертонія.
Збільшення печінки і селезінки може відбуватися з таких причин:
- Захворювання печінки та її судин. До цієї групи відносяться всі типи гепатиту, пухлини злоякісного або доброякісного перебігу, туберкульоз різної форми, цироз, кісти та інші хвороби печінки.
- Спадкові патології, причиною виникнення яких стає порушення обмінних процесів. Найчастіше причиною зміни розмірів органів відбувається на тлі ожиріння, цукрового діабету, анемії, патологій підшлункової залози.
- Порушення працездатності серцево-судинної системи.
- Підвищений артеріальний тиск.
- Захворювання селезінки. Збільшення органів різного ступеня діагностується при наявності доброякісних і злоякісних пухлинах, абсцесів, кіст, туберкульозу та інших патологій.
- Онкологія.
- Аутоімунні захворювання.
- Гемолітична анемія і гіпертензія.
- Інфекційні, грибкові вірусні захворювання. До них відносяться мононуклеоз, висипний і черевний тиф, малярія, вірусний гепатит, сифіліс, токсоплазмоз і багато інших.
- Регулярне переїдання і вживання спиртних напоїв.
При призначенні лікування в разі встановлення наявності гепатоліенального синдрому лікар призначає діагностику і ретельно вивчає анамнез. При цьому важливо точно встановити причину збільшення печінки і селезінки.
Супутні симптоми
Гепатоліенальний синдром не вважається захворюванням, але має певні супутні симптоми:
- Відчуття тяжкості і розпирання. Відчувається в області правого і лівого підребер’я.
- Визначення при пальпації округлого освіти. Воно виступає з-під Ребні дуги.
- Хворобливість при промацуванні печінкового краю. Симптом характерний при розвитку інфекційних захворювань, запаленні печінки і формуванні злоякісних новоутворень. При хронічному перебігу патології проявляється в період загострення або в результаті утворення гнійних мас.
- Шлункове або кишкова кровотеча. Є ознакою тромбозу вен селезінки, в результаті чого і відбувається збільшення органу.
- Погіршення загального стану на тлі порушення травлення, безсоння, хворобливих відчуттів.
- Поразка головного мозку. Спостерігається при важкому ступені захворювання.
- Стрімке зниження маси тіла.
- Внутрішні кровотечі різної інтенсивності.
- Порушення роботи ендокринної залози. Можуть проявлятися у вигляді пітливості, переважно в нічний час, ламкістю нігтів, зниження якості зору, випаданням волосся, постійною втомою.
- Порушення функції травної системи. Пацієнти скаржаться на здуття, метеоризм, діарею, запори.
Симптоми не виражені яскраво, в результаті чого синдром важко діагностувати самостійно. Найчастіше він встановлюється при проведенні ультразвукового дослідження або рентгенологічного обстеження з приводу інших захворювань.
Можливі ускладнення
Збільшені печінка і селезінка можуть довгий час не проявляти виражених симптомів. Таким чином, синдром може тривалий час залишатися без уваги і лікування.
Відсутність терапії основної патології, яка є причиною зміни розмірів органів, призводить до серйозних наслідків.
До можливих ускладнень відносяться:
- Перетворення патологічного процесу в хронічний перебіг. При цьому захворювання характеризується періодами загострення і ремісії, що змінюють один одного. Це відбивається на всьому організмі в цілому.
- Гіпертонічний криз або інсульт. Виникають в разі, коли причиною виникнення гепатоліенального синдрому стають тромби в судинах печінки та селезінки. Вони небезпечні для життя і здоров’я пацієнта.
- Поширення запального процесу на здорові тканини і органи. Спостерігається при наявності інфекційного, вірусного або грибкового ураження.
Незважаючи на те, що збільшення печінки і селезінки в більшості випадків не виявляють симптомів, даний стан небезпечно для життя, так як може призвести до серйозних наслідків.
Діагностика
В разі виникнення неприємних симптомів необхідно звернутися до фахівця.
Для встановлення причини розвитку гепатоліенального синдрому лікар проведе необхідну діагностику:
- Огляд. Для визначення ступеня збільшення органів фахівець проводить пальпаторне дослідження.
- Вивчення анамнезу. Потрібно для встановлення наявності хронічних патологій і віддалених причин, наприклад, травми і пошкодження в області розташування органів.
- Лабораторні дослідження сечі, калу. Необхідні для встановлення наявності інфекційного захворювання і запального процесу.
- Дослідження крові. Також призначається з метою виявлення запалення і інфекційного ураження.
- Генетичне дослідження. Проводиться для визначення наявності генетичних захворювань і схильності до їх виникнення.
Серед інструментальних методів діагностики найбільш інформативними при збільшенні печінки і селезінки є:
- Ультразвукове дослідження внутрішніх органів. Проводиться для встановлення наявності новоутворень, патологічного процесу, ступеня їх розвитку і локалізації.
- КТ. Вважається одним з найбільш достовірних і інформативних методів діагностики. Дозволяє встановити рівень кровопостачання органів і ступеня їх збільшення. В окремих випадках може бути проведена магнітно-резонансна томографія.
- Стернального пункція. Призначається при підозрі на наявність злоякісних новоутворень. Допомагає встановити наявність ракових клітин.
За результатами всіх досліджень лікар встановлює діагноз і призначає лікування. Гепатоліенальнийсиндром вимагає не тільки проведення симптоматичної терапії, але і курсу лікування основної патології. Тільки так можна запобігти розвитку серйозних наслідків.
Особливості лікування та прогноз
Гепатоліенальний синдром не вимагає спеціального лікування. Терапія проводиться в залежності від основного захворювання. При відсутності яскраво виражених симптомів здійснюється спостереження за пацієнтів протягом трьох місяців.
Це обумовлено тим, що збільшення органів може бути спровоковано переїданням або вживанням спиртних напоїв у великих кількостях. При нормалізації раціону харчування і виключення шкідливих звичок синдром проходить самостійно.
В разі, коли протягом періоду спостереження органи не відновили свої розміри, фахівець може госпіталізувати пацієнта в медичний заклад для встановлення причини даного стану і проведення лікування. У деяких випадках терапія може бути проведена в амбулаторних умовах.
Крім усунення основного захворювання, проводиться і симптоматична терапія, спрямована на усунення ознак синдрому. Це дозволяє вивести всі продукти обміну речовин, які починають накопичуватися в організмі при порушенні роботи печінки.
Для полегшення симптомів і поліпшення якості життя пацієнту призначаються знеболюючі, спазмолітики і жовчогінні препарати.
В залежності від основного захворювання можуть бути призначені противірусні або гормональні засоби. У важких випадках показана хіміотерапія або пересадка кісткового мозку.
Прогноз залежить від багатьох факторів. В першу чергу від причини розвитку синдрому. Прогнозування можливо тільки після встановлення основного захворювання.
Рекомендації по правильному харчуванню
При збільшених печінки і селезінки фахівці рекомендують дотримуватися правильного харчування.
Основними правилами дієти при гепатоліенального синдромі є:
- Виключити з раціону всі жирні, гострі і солоні продукти. також категорично заборонені смажені і копчені. Такі страви негативно впливають на роботу печінки, збільшуючи її навантаження.
- Відмовитися від шкідливих звичок. Особливий вплив на печінку мають спиртні напої. Вони здатні не тільки погіршити її стан, але і повністю зруйнувати. Також заборонено палити і вживати лікарські препарати, крім тих, що призначені лікарем.
- Не вживати міцні відвари, холодці, заливні страви, соуси на основі майонезу, кетчупу.
- Під забороною свіжа здоба , молочні продукти, ковбаси.
- Знизити кількість цукрового піску.
- У раціон повинні входити фрукти, овочі.
- Корисні страви, приготовані на пару або тушковані.
- Дозволені пісні страви, якщо отсутствую інші протипоказання.
- Також пацієнтам слід щодня випивати достатню кількість води. При цьому потрібно знизити споживання кави, солодкого чаю. Під забороною будь-які газовані напої.
більше інформації про хвороби печінки можна дізнатися з відео:
Читайте: Холецистит лікування: препарати, рецепти і дієта
Гепатоліенальний синдром не є самостійним захворюванням, але вимагає спостереження фахівця і проведення терапії. Відсутність лікування може призвести до серйозних наслідків, які небезпечні для життя і здоров’я пацієнта. Саме тому при появі перших ознак збільшення селезінки і печінки слід звертатися до лікаря.