Абдомінальна мігрень є патологією, яка характеризується несподівано з’являються нападами слабкою або сильного болю в області живота. Між нападами захворювання протікає без яскраво вираженої симптоматики і найчастіше діагностується у пацієнтів до 20 років.
Абдомінальна мігрень супроводжується розвитком певної симптоматики, а тривалість нападу може складати від 1 до 72 годин. Лікування патології передбачає проведення заходів, спрямованих на купірування абдоминалгии, і підбір терапії в межпароксізмальнимі період.
Зміст статті:
- 1 Причини і симптоми патології
- 2 Діагностика патології
- 3 Особливості лікування хвороби
Причини і симптоми патології
На сьогоднішній день погано вивчені причини і механізми розвитку абдомінальної мігрені. Деякі лікарі вважають, що розвиток такої патології може бути обумовлено неврологічними і ендокринними порушення в організмі людини, а також зі зміною рівня гістаміну і серотоніну.
Не останню роль у розвитку абдомінальної мігрені грають генетичні фактори. Важливе місце належить психологічним аспектам, тобто особливостям характеру дитини і батьків, а також сформованими в родині взаємовідносинами. Медична практика показує, що найчастіше патологія виявляється у збуджуваним дітей, у яких є підвищена чутливість до болю і дискомфорту.
Провокуючим фактором у розвитку абдомінальної мігрені виступають різні психоемоційні навантаження і метеочутливість. Викликати напад може депривація сну, почуття голоду і фізична перевтома.
Основними проявами абдомінальної мігрені вважаються локальні, пульсуючі і болі у голові і животі. Часто дискомфортні відчуття носять розпливчастий зональний характер, тому дитині досить проблематично відповісти, де у нього болить.
Постійні ниючі дискомфортні відчуття можуть спровокувати вегетативні і неврологічні симптоми.
Найчастіше при патології виникають такі прояви:
- нудота і блювота
- свербіж в області живота і розлад шлунку
- посилене потовиділення
- блідість шкірних покривів
- погіршення загального самопочуття
При абдомінальній мігрені больові відчуття в животі можуть поєднуватися з головними болями або служити їх провісниками. Больовий напад може зберігатися протягом декількох годин, а в деяких випадках досягати 1-2 діб. Після закінчення нападу болю стан пацієнта помітно покращується, він повертається до звичного способу життя і більше не скаржиться на шлунково-кишковий тракт.
Діагностика патології
Діагностика абдомінальної мігрені ускладнюється тим, що вона супроводжується появою неспецифічної симптоматики. Це означає, що виникають прояви схожі з рядом шлунково-кишкових патологій.
При первинному зверненні проводяться наступні діагностичні процедури:
- Загальний огляд. Він проводиться такими фахівцями, як гастроентеролог і педіатр. Можливо відсутність яскраво виражених симптомів ураження шлунково-кишкового тракту. У пацієнта відзначається чиста мова, безболісна епігастрію і відсутність спазмів кишечника. У період пароксизму утруднена пальпація живота через гіпертензії.
- Лабораторні дослідження. Проводиться загальний і біохімічний аналіз крові, а копрограмма відповідає нормі. При нормальних показниках панкреатичних ферментів вдається виключити захворювання підшлункової залози, а бактеріологічний посів калу на дає зростання патогенних мікроорганізмів.
- УЗД органів очеревини і нирок. Такі дослідження проводяться для оцінки анатомічної будови органів і виявлення патології органічного характеру. При наявності показань УЗД нирок може доповнюватися екскреторної урографія.
- Рентгенографія кишечника. Обстеження здійснюється із застосуванням контрасту і дозволяє підтвердити аномалії розвитку, відхилення рельєфу слизової і змін конфігурацій.
- МРТ головного мозку. Така процедура проводиться при виявленні цефалгии і з її допомогою вдається виключити інтракраніальні патології. МРТ головного мозку допомагає діагностувати гідроцефалію, новоутворення головного мозку, внутрішньочерепні гематоми і кісти.
При зборі анамнезу необхідно зобов’язана вказувати, чи хворіє хто з родичів таким захворюванням. Це обумовлено тим, що воно носить генетичний характер і передається у спадок. Слід пам’ятати про те, що прояви патології носить неврологічний характер і не залежать від функціонування органів шлунково-кишкового тракту.
Особливості лікування хвороби
При постановці діагнозу «абдомінальна мігрень» комплексна терапія передбачає застосування медикаментозних і немедикаментозних методів.
Найбільш ефективними вважаються наступні нелікарські способи лікування:
- Організація раціонального харчування з відмовою від продуктів, в яких міститься кофеїн, нітрити і підсилювачі смаку. Важливо пам’ятати про те, що категорично заборонено робити занадто тривалі перерви в їжі або голодувати.
- Організація правильного режиму дня. Такий підхід до лікування абдомінальної мігрені допомагає попередити емоційні перевантаження в дитячому віці.
- Обмеження перегляду телевізора і комп’ютерних ігор. Саме ці фактори можуть викликати появу нападів мігрені.
- Помірні фізичні навантаження. Дитині можна займатися будь-яким спортом, але при цьому не потрібно гнатися за призами.
- У період загострення патології необхідно обмежити вплив на дитину різних дратівливих чинників. Це означає, що слід уникати яскравих джерел світла, різких ароматів і гучних звуків.
В тому випадку, якщо нелікарські методи терапії не приносять бажаного результату, то призначається прийом лікарських засобів. В першу чергу, підбираються препарати, дія яких спрямована на зняття нападу болю. У цю категорію входять анальгетики, і призначаються препарати на основі парацетамолу або ібупрофену.
Лікування абдомінальної мігрені передбачає прийом розчинних лікарських форм, які швидко засвоюються в організмі. Комплексний підхід до терапії дозволяє домогтися позитивного ефекту за короткий термін.
В тому випадку, якщо напад абдомінальної мігрені викликає нудоту і блювоту, то може призначатися прийом протиблювотних засобів. Для усунення мігренозні проявів можуть підбиратися медикаменти з групи триптанов, але приймати їх дозволяється лише під контролем лікаря.
Найбільш ефективним лікарським засобом групи триптанов є:
- Імігран
- Рапімед
- Трімігрен
- Нораміс
- Релпакс
- Зоміг
В деяких випадках для усунення нападу абдомінальної мігрені можна випити мотилиум і ацетилсаліцилову кислоту. Крім цього, дозволяється одночасне вживання солодкого напою, в якому присутній кофеїн. У тому випадку, якщо за допомогою таких методів не вдається полегшити стан пацієнта, то слід прийняти триптаміни.
Біль інформації про мігрені можна дізнатися з відео:
Читайте: Холодова агглютініновая хвороба (ХАБ )
Важливо пам’ятати про те, що забороняється пити лікарські засоби на протязі тривалого часу. Курс лікування триптанами не повинен перевищувати 10 діб, а прийом анальгетиків дозволяється протягом 2 тижнів.
З метою профілактики можна давати дитині заспокійливі лікарські препарати, до складу яких входять рослинні компоненти. Для цього можна використовувати валер’янку, седативні засоби і антидепресанти. Не останнє місце в терапії такої патології займає прийом комплексу вітамінів, до складу яких входить достатня кількість магнію. Справа в тому, що дисбаланс такого речовини стає основною причиною підвищеної стомлюваності, депресії і дратівливості.
При наявності у дитини такого захворювання слід обов’язково повідомити про це вчителів і тренерам. Незважаючи на те, що при дорослішанні дитини вираженість симптоматики знижується, необхідно 2 рази на рік проходити обстеження у фахівця.
Крім цього, дітям з такою патологією рекомендується санаторно-курортне лікування.
Абдомінальна мігрень є досить неприємною патологією, яка може сильно погіршити якість життя дитини. Найчастіше таке захворювання виявляється саме в дитячому віці, а дорослі страждають нею набагато рідше. Цілком можливо, що це пов’язано з активним ростом і розвитком дитячого організму.
В період статевого дозрівання спостерігається зміна рівня гормонів і відбувається повна перебудова організму. Це відіграє не останню роль у розвитку такої патології, як абдомінальна мігрень. Для ефективного лікування важливо якомога раніше поставити правильний діагноз і пройти комплексне обстеження.