тубооваріальний освіту — небезпечне захворювання, яке характеризується розвитком запального процесу в області яєчників. Відсутність терапії призводить до безпліддя і виникнення небезпечних ситуацій. Саме тому при появі симптомів захворювання потрібно звертатися до лікаря.
Зміст статті:
- 1 Чому виникає тубооваріальний освіту?
- 1.1 Якими симптомами проявляється?
- 1.2 Класифікація патології
- 2 Методи діагностики
- 3 Лікування та прогноз
- 3.1 Ускладнення і наслідки
Чому виникає тубооваріальний освіту?
Захворювання являє собою скупчення гнійних мас між спайками, освіченими на поверхні яєчників в результаті патологічного процесу.
Патологія має дві фази перебігу:
- Аеробне. Причиною утворення гною стають такі патогенні мікроорганізми, як стафілококи, стрептококи, кишкова паличка.
- Анаеробне. Патологічний процес розвивається на тлі приєднання анаеробних бактерій.
Найчастіше запальний процес починає розвиватися на поверхні слизової матки. При цьому бактерії проникають через піхву, кишечника або сечівника. З плином часу. Коли патологічний процес зачіпає великі ділянки тканин, розвивається тубооваріальний абсцес, що приводить до формування пухлини.
Причинами утворення спайок на поверхні яєчників і розвитку тубооваріальний пухлини можуть стати різні фактори. Серед них виділяють:
- Статеві інфекції. Освіта гнійних мас починається на тлі хламідіозу, уреаплазмозу та трихомоніазу. Особливу роль також відіграє мікоплазменної інфекція.
- Сальпингоофорит.
- ЕКО.
- Оперативне втручання в області органів малого тазу або черевної порожнини.
- хронічні інфекційні ураження в періоді загострення.
- Переривання вагітності.
- Використання внутрішньоматкових засобів контрацепції.
- Переохолодження на фоні вже наявного інфекційного ураження в хронічній формі.
- причиною розвитку запального процесу можуть стати і різні ускладнення, що виникають після пологів.
Патогенні мікроорганізми, які стають причиною запалення і нагноєння, також можуть проникнути в організм із зовнішнього середовища.
Якими симптомами проявляється?
ознаки захворювання завжди виражені досить яскраво. Симптоми поєднують в собі прояви інтоксикації і запального процесу. Визначити розвиток тубооваріального освіти можна за такими ознаками:
- Хворобливі відчуття в нижній частині живота. Завжди досить сильні, носять ниючий характеру. Найчастіше біль локалізується з правого або з лівого боку. Двостороння поразка спостерігається в рідкісних випадках.
- Порушення роботи травної системи, що виражається у вигляді нудоти, діареї і блювоти.
- Почастішання позовів до сечовипускання.
- Кров’янисті виділення з піхви. Даний ознака спостерігається не завжди.
- Загальна слабкість і підвищена стомлюваність.
- Озноб, що змінюється жаром.
- Блідість шкірного покриву.
- Підвищення температури тіла, що вказує на наявність запалення.
Симптоми тубооваріального процесу не специфічні і при їх виникненні потрібно звернутися до фахівця, який проведе діагностику, встановить точний діагноз і проведе лікування.
Класифікація патології
в медицині, в залежності від локалізації патологічного процесу, виділяють три основні форми:
- Піосальпінкс. Гнійні маси накопичуються тільки в матковій трубі.
- піовара. Гній відзначається на поверхні слизової яєчників.
- Гнійна тубооваріальний пухлина. Поразка зачіпає маткову трубу, яєчники і очеревину.
Лікування проводиться в залежності від встановленої форми захворювання. При початковій стадії, коли патологічний процес зачіпає тільки маткову трубу, можливе застосування антибактеріальних препаратів. Але найчастіше жінці потрібне проведення операції.
Методи діагностики
Діагностувати наявність тубооваріальний пухлини найчастіше важко. Це зумовлено значною кількістю вогнищ ураження та клінічними ознаками.
В першу чергу проводиться вивчення анамнезу та огляд пацієнта. Для встановлення точного діагнозу фахівець також призначає ряд лабораторних досліджень та інструментальних методів діагностики.
Серед лабораторних досліджень інформативні наступні методи:
- ОАК. За результатами виявляється збільшення лейкоцитів, зміщується лейкоцитарна формула, відзначається прискорення ШОЕ.
- ОАМ. Дозволяє виявити наявність запалення сечовипускального каналу.
- Біохімічний аналіз крові.
- Коагулограмма. Призначається безпосередньо перед проведенням оперативного втручання.
При підозрі на розвиток тубооваріальний пухлини призначаються наступні методи інструментальної діагностики:
- Ультразвукове дослідження органів малого таза і черевної порожнини. За результатами обстеження виявляється відсутність диференціації між маткової трубою і придатком. Також можливе визначення кістозної структури новоутворення без чітких контурів, відсутність рідини в порожнині малого тазу.
- КТ або МРТ. Є найбільш інформативними методами діагностики, які дозволяють виявити локалізацію, розмір і характер освіти, визначити ступінь його розвитку.
- Діагностична лапароскопія.
тубооваріальний освіту слід диференціювати з запаленням черевної порожнини, позаматкової вагітністю і пухлиною придатка. Залежно від наявності показань пацієнтці можуть бути призначені додаткові методи діагностики.
Лікування і прогноз
При встановлення наявності тубооваріальний пухлини в першу чергу пацієнтці потрібно спокій і постільний режим протягом 2-3 днів. З метою купірування хворобливих відчуттів рекомендовано використовувати кошти групи НПЗЗ у вигляді ректальних свічок. Ефективні такі препарати як «Вольтарен», «Диклофенак», «Амелотекс», «Кетонал», «Мелоксикам», «Оки», «Наклофен».
Часто жінку госпіталізують в гінекологічне відділення. Лікування проводиться в залежності від ступеня розвитку патологічного процесу і може проводитися за допомогою медикаментів або хірургічного втручання. Показаннями до медикаментозної терапії є:
- Стабільні показники пульсу і артеріального тиску.
- Дітородний вік.
- Розмір абсцесу не більше 9 сантиметрів.
- Позитивні результати антибактеріальної терапії.
Пацієнтці призначають курс антибіотиків. Рекомендовано внутрішньовенне введення. Найефективнішими антибактеріальними препаратами при наявності тубооваріальний пухлини є «Цефокситин» і «Доксициклін».
Дренування абсцесу проводиться в випадках, коли відсутні позитивні результати антибактеріальної терапії протягом 48-72 годин. Процедура відноситься до малоінвазивних операцій і виконується тільки в тому випадку, коли стан жінки стабільно. Спеціаліст здійснює прокол через черевну стінку, пряму кишку або піхви в залежності від розташування пухлини. Потім вміст освіти відсмоктується, а місце його розташування ретельно промивається за допомогою антибактеріальних розчинів.
Оперативне втручання при встановленні захворювання полягає у видаленні гнійних мас, дренування черевної порожнини. Також проводиться промивання за допомогою розчинів з антибактеріальною дією.
Більше інформації про аднекситі можна дізнатися з відео:
Читайте: Як проявляється і чим небезпечна вузлова гіперплазія печінки?
Операція виконується різними способами, такими як лапароскопія. Шляхом проколу абсцесу під контролем ультразвукового дослідження або чрезкожних. При проведенні процедури видалення матки не проводиться. Спеціаліст акуратно видаляє освіту і обробляє місце його розташування за допомогою антимікробних розчинів.
Видалення пухлини разом з маткою проводиться в важких випадках. Показаннями до проведення процедури є:
- Розлитої перитоніт.
- Сепсис.
- Множинні свищі, ураження.
- Двосторонній тубооваріальний процес .
- Ендометрит.
- Міома матки.
Після оперативного втручання призначається антибактеріальна терапія. Вибір антибіотика залежить від типу патогенних мікроорганізмів. Також пацієнтці показано введення спеціальних розчинів для дезінтоксикації. Призначаються препарати для нормалізації роботи печінки.
Період госпіталізації залежить від стану пацієнтки і результативності проведеного лікування.
Жінці слід перебувати під наглядом лікарів від 5 до 14 діб. Після виписки також слід дотримуватися всіх рекомендацій фахівця і приймати призначені препарати.
Тривалість прийому антибіотиків становить 2 тижні. В період лікування необхідно використовувати при статевому акту бар’єрні контрацептиви або повністю відмовитися від близькості. Після одужання слід пройти профілактичний огляд.
Якщо лікування було розпочато вчасно, часто вдається зберегти нормальну функцію матки і яєчників. У 90-70% жінок зберігається здатність до подальшого дітородіння. В інших випадках необхідно видалення матки.
Ускладнення і наслідки
Відсутність терапії при наявності тубооваріальний пухлини стає причиною серйозних ускладнень і наслідків. До них відносяться:
- Перитоніт.
- Безпліддя.
- Параметрит.
- Формування тазового абсцесу.
- Пельвіоперитоніт.
тубооваріальний абсцес також може привести до перфорації гнійного вогнища, при якому в черевну порожнину буде виходити вміст. Таким чином інфекція торкнеться сусідні органи і тканини.
тубооваріальний пухлина вважається небезпечним станом для організму, яке призводить до різних ускладнень. При появі симптомів захворювання слід негайно звернутися до фахівця. Своєчасне лікування знизить ймовірність проведення оперативного втручання, розвитку небезпечних наслідків і допоможе зберегти можливість відчути радість материнства.